Як шукати роботу мрії у Польщі

Спочатку трохи розкажу про себе. У мене вища освіта в філогії, вивчав англійську. Проте життя склалось цікаве і ще 10 років тому потрапив можна сказати випадково на роботу до Польщі, будучи студентом. Попрацював три місяці, вивчив основи польської і повернувся в Україну. Працював в Україні в банківській сфері, у магазині, займався невеличким бізнесом. В 2015 знову поїхав до Польщі. За цей час працював на заводах, в польських агенціях із працевлаштування, касиром і навіть на кухні. Хочу сказати основне – в Польщі ви можете знайти таку роботу, як ви хочете і шкода, що більшість українців тримає в голові умовний поділ на поляків і українців, заздалегідь готується до найгірших умов, залякані, не знають своїх прав. Дам декілька суттєвих порад.

1. Щоб знайти в Польщі роботу, яку ви хочете, потрібно знати польську мову на розмовному рівні. Без цього ніяк. А щоб вивчити польську потрібно не боятися розмовляти. Нехай це буде неправильно, половина слів українські половина польські, але пробуйте. НЕ дистанціюйтесь від поляків, не уникайте поляків і пробуйте говорити з ними. Часто бачив ситуацію коли українці на заводах спілкуються тільки між собою, їдять в їдальні тільки зі своїми і так далі. Світ великий, для чого обмежувати себе? Пробуйте і нічого не бійтесь. Знаючи мову ви по іншому себе відчуєте, будете мати друзів поляків як і українців і швидше віллєтесь у соціум.
2. Друге, що заважає українцю знайти омріяну роботу це прив’язка до роботодавця картою побиту, віза, коридор і такі інші паперово-бюрократичні речі. Але зараз є гарний вихід – безвіз. Три місяці достатньо щоб зрозуміти, чи подобається вам робота і чи хочете ви тут далі залишитись, чи краще поїхати в Україну, трохи відпочити, зайнятись своїми справами і через три місяці знову повернутись на сезонку, або на іншу роботу на три місяці. Якщо ж робота вас влаштовує, то просіть роботодавця ще працюючи по безвізу за місяць чи за три тижні до виїзду зробити вам запрошення на звичайну піврічну робочу візу – oświadczenie o powierzeniu wykonywania pracy яке роботодавець реєструє в ужонді праці за місцем роботи – Powiatowy Urząd Pracy. Поїдете з запрошенням додому, відкриєте за тиждень-два (може місяць) візу і повернетесь. За цей час вже можете думати про карту побуту чи про воєводську візу.
3. Мабуть самий головний пункт. Робити те, що вам подобається. В Польщі вакансій в сотні разів більше як в Україні і причому в різних сферах, тому їдучи на роботу до Польщі шукайте вакансію і роботу яка вам подобається. Розумію, що часто буває так, що вдома чекає сім’я, потрібно заробити будь де, і за стислий період, але якщо ви знайдете роботу за фахом, то матимете значно кращі умови роботи, зарплату, задоволення і вас будуть цінувати. Особливо звертаюся до молодих людей, які будують своє майбутнє. Старайтеся попрацювавши деінде і заробивши якийсь капітал далі шукати в Польщі ту роботу, яка вам дійсно подобається.

Як робив особисто я?

Приїхавши в Польщу перший раз ще студентом у 2008 році я потрапив на завод. Працював із поляками і українців включно зі мною на моїй зміні було всього двоє. Я їхав через агенцію і мені наобіцяли 12 годин роботи, по 7 днів на тиждень. Насправді було 8 годин, субота і неділя вихідний. Але це був досвід. Я ще тоді не знав як агенції “прокручують” людей.

Справа в тому, що за певний відпрацьований пробний період агенція отримує певну суму. Наприклад, 200 злотих. Якщо таких працівників, скажімо, 10 то це 2000 злотих. Я їхав на майже 4 місяці і агенції вигідно відправити нас усіх, скажімо, через місяць роботи десь на інший завод, щоб там знову по пробному періоді отримати за нас ще раз 2000 злотих. Сума приблизна, але об’єми можна уявити, якщо людей таких як я було не 10, а 100.

Так от, мене відправили за 500 км в іншу частину Польщі і ще й за свій рахунок доїзду, зіславшись на відсутність роботи на заводі. Потрапив я не на консервний завод, як мені казали, а в морозильник, де мінус 20 і по 12 годин треба було розбивати морожені фрукти. До того ж сказали виходити за дві години, а я 12 годин провів у дорозі. Звісно, поважаючи себе я не вийшов. Поселили мене у гуртожиток, де жили непальці і індуси. Знаючи англійську я подружився з непальцями, які мені розповіли що у них ставка більша ніж у мене, є надбавки за суботу, неділю і перепрацьовані години. Я не довго думаючи дочекався коли до них приїде їх менеджер і домовився з ним про роботу від їх агенції. Щоправда, роботи тут не було і мене відправили помічником зварювальника в інше місто, де я наловився “зайчиків” від зварювального апарату.

Попрацював я там два тижні, було дуже важко. Позвонили з попередньої агенції, запропонували роботу за таку ж оплату, плюс щоденно кошти на їжу – будівництво футбольних стадіончиків при школах. Там я працював із двома українцями і решта були поляки.

Відшліфував знання мови, робота була не важка і заробляв добре. Потім повернувся в Україну, закінчив навчання і працював в Україні, але в кінці 2015 поїхав із друзями в Польщу, де попрацював на двох заводах, допоміг не ошукати 20 українців, що працювали зі мною, коли нам пропонували підписати додоток до контракту, де замість 11 злотих на годину пропонували 8 і плюс невідома премія.

На початку 2016 я знайшов роботу в польській агенції праці, а через рік спробував себе у іншій агенції. Хтось може подумати, що я не тримаюсь конкретного місця роботи, не маю стабільності і так далі в тому ж дусі. Я просто шукаю те, що мені буде приносити задоволення, а не знайшовши іду далі. Так, після роботи в агенціях я створив цей сайт, щоб допомагати українцям в Польщі знаходити роботу, знайти відповіді на ті питання, на які колись довго і часто безрезультатно шукав сам.

Ось я вирішив минулої зими, що хочу в гори і хочу спробувати себе в роботі на кухні, в ресторані, офіціантом. Я планував поїхати на зиму, а зароблене за важкі години частково інвестувати у свої проекти в Інтернеті. Так сталось що на літо я знову приїхав сюди ж, бо мені сподобалась робота, колектив, місцевість, на зиму знову повертаюсь сюди, а уже весною маю зовсім інші плани.

Наприклад, в Сполучених Штатах зміна роботи раз у три роки в певних спеціальностях, а іноді і частіше вважається необхідною умовою розвитку особистості. Я не закликаю часто змінювати працю, але бажаю знайти в Польщі те, що вам буде подобатись. Цей процес може бути довгий або короткий, але не бійтеся змін і якщо потрібно прийняти ніби нелогічне на перший погляд рішення, бо так вам підказує “відчуття” то приймайте, бо як показує досвід це і є те, що вам дійсно на даний час потрібно. Розвивайтесь, отримуйте задоволення від життя і будьте щасливими.