Відмова від українського громадянства: Чому це практично неможливо?

Відмова від громадянства України для багатьох громадян видається теоретичною можливістю, але на практиці це майже нездійсненне завдання. Однією з ключових умов є підписання указу про вихід із громадянства президентом України. Цей процес може затягнутися на роки, особливо в умовах воєнного стану, коли Україна прагне зберегти максимальну кількість своїх громадян. У цій статті ми розглянемо причини цієї складності та вплив воєнного стану на процес відмови від громадянства.

Юридичні аспекти відмови від громадянства України

Україна визнає громадянство як юридичний зв’язок між особою та державою, і вихід із громадянства суворо регулюється. Основні положення викладені в Законі України “Про громадянство”. Для того щоб відмовитися від українського громадянства, потрібно:

1. Подати відповідну заяву до органу міграційної служби України або дипломатичного представництва за кордоном.
2. Надати підтвердження набуття іншого громадянства або гарантії його набуття.
3. Очікувати на підпис указу президента України про вихід із громадянства.

Головною перепоною є останній етап — рішення президента, яке на практиці може затягнутися на невизначений термін.

Чому підпис президента є критично важливим?

Законодавство України передбачає, що лише президент може офіційно позбавити громадянина українського паспорта. Це рішення є не автоматичним, а політичним і стратегічним, зважаючи на інтереси держави. У мирний час процедура може зайняти роки через бюрократію, перевірки документів і затвердження заявки.

У період воєнного стану ситуація ще складніша, оскільки:

• Держава потребує громадян для виконання військового обов’язку, мобілізації та інших завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони.
• Відмова від громадянства потенційно може бути сприйнята як “уникнення обов’язків перед державою”.
• Укази президента про вихід із громадянства не є пріоритетом, адже адміністративні ресурси спрямовані на ведення війни, управління кризою та захист країни.

Вплив воєнного стану на процедуру

В умовах війни з Росією держава обмежує можливості громадян залишити свої зобов’язання перед країною. Це стосується як виїзду за кордон для чоловіків призовного віку, так і відмови від громадянства. Основні фактори:

1. Мобілізаційні потреби: Україна стикається з великою потребою у військовослужбовцях, і навіть ті, хто не бажає брати участь у війні, теоретично можуть бути залучені до оборонних чи цивільних завдань.
2. Пріоритетність оборонних завдань: Під час воєнного стану адміністративна система фокусується на питаннях безпеки, оборони та управління кризою, а не на адміністративних запитах про вихід із громадянства.
3. Ризик втрати “людського ресурсу”: Кожен громадянин є частиною демографічного та соціального потенціалу країни. Втрата громадян означає зменшення цього ресурсу, що суперечить національним інтересам у воєнний час.

Роки очікування та невизначеність

Для багатьох українців, які бажають офіційно вийти з громадянства, процес може перетворитися на тривалий і непередбачуваний. Указ президента може залишатися “на розгляді” роками, особливо якщо відсутня політична воля або зацікавленість у вирішенні таких питань.

Навіть за мирного часу відмова від громадянства є складним і бюрократичним процесом, що займає від 2 до 5 років. У період війни цей термін може бути значно довшим або взагалі залишатися без перспективи завершення.

Моральний і політичний контекст

В умовах війни з Росією відмова від українського громадянства може сприйматися як:

• Ухилення від обов’язків перед державою: Навіть якщо особа не бере участь у воєнних діях, її рішення може бути розцінене як відсутність підтримки країни у критичний час.
• Втеча від відповідальності: Громадяни України зобов’язані виконувати закони, які включають мобілізацію, навіть якщо вони мають подвійне громадянство.
• Підрив довіри: У суспільстві це може викликати негативну реакцію, особливо в контексті патріотизму та єдності.

Що робити тим, хто прагне вийти з громадянства?

Для українців, які бажають відмовитися від громадянства, варто врахувати такі аспекти:

1. Чекати завершення воєнного стану: Після стабілізації ситуації процедура може стати більш доступною.
2. Розгляд альтернатив: Використання статусу постійного резидента в іншій країні, якщо вихід із громадянства є неможливим.
3. Звернення до юристів: Консультація з юристами, які спеціалізуються на питаннях громадянства, може допомогти оцінити реальні перспективи.

Чи є надія у тих, хто хоче відмовитися від громадянства?

Відмова від українського громадянства є надзвичайно складною бюрократичною процедурою, особливо під час воєнного стану. Указ президента, який є ключовим елементом процесу, може залишатися без підпису роками через політичні, бюрократичні та стратегічні причини. Для України кожен громадянин — це ресурс, який може бути використаний у воєнний час, навіть якщо особа не бажає брати участь у воєнних діях.

Тому тим, хто прагне вийти з громадянства, варто врахувати реалії часу та розглядати інші можливості для легалізації свого статусу в іншій країні.