Поляки стали менш готовими мати українця за керівника: підтримка впала на 18 пунктів
- 55% поляків погодилися б, щоб їхнім керівником був українець
- Порівняно з 2023 роком цей показник знизився на 18 процентних пунктів
- Водночас українців найчастіше готові приймати як колег по роботі та сусідів
Готовність поляків мати українця своїм керівником помітно знизилася за останні три роки. У новому дослідженні CBOS 55% опитаних заявили, що не мали б нічого проти українця на посаді керівника, тоді як у 2023 році таких було на 18 процентних пунктів більше. Це найсильніше падіння серед усіх шести ролей, про які запитували респондентів.
Результати опитування показують, що загальна готовність поляків приймати українців у різних сферах життя також знизилася. Водночас у всіх шести запропонованих ситуаціях позитивне ставлення все ще висловлює більше половини респондентів.
Найвищий рівень прийняття стосується спільної роботи. 83% опитаних погодилися б мати українця своїм колегою, хоча і цей показник з 2023 року знизився на 8 процентних пунктів. Майже стільки ж — 82% — не заперечували б проти українця як сусіда. Тут падіння становить 10 пунктів.
75% поляків також заявили, що не мали б нічого проти українського лікаря. Це на 10 процентних пунктів менше, ніж під час попереднього вимірювання у 2023 році. Таким чином, професійна взаємодія з українцями залишається для більшості респондентів прийнятною, хоча рівень цієї готовності вже не такий високий, як три роки тому.
Більше змін помітно у ситуаціях, які передбачають тісніші особисті або професійні зв’язки. 63% поляків погодилися б на українця як зятя або невістку, що на 15 пунктів менше, ніж у 2023 році. Ще нижчим є показник щодо українця як няні або іншої особи, яка доглядає за дитиною: 58%, тобто на 16 пунктів менше.
Найбільше падіння зафіксовано саме у випадку керівника. Позитивно до можливості мати українця своїм начальником ставляться 55% опитаних. У порівнянні з 2023 роком це мінус 18 процентних пунктів. Водночас важливо, що навіть цей показник означає: більше половини поляків усе ще не бачать проблеми в тому, щоб українець був їхнім безпосереднім керівником.
Дослідження також показує, що українці вже давно перестали бути для більшості поляків просто незнайомими іноземцями. 40% опитаних мають українців серед дальших знайомих, 28% — серед колег по роботі або навчанню, 27% — серед друзів чи близьких знайомих, а 20% — серед сусідів. Ще 5% мають людей української національності у своїй родині. Загалом 55% поляків мають українців хоча б в одній із цих сфер свого життя.
Безпосередні контакти з українцями на роботі також залишаються дуже поширеними. 27% респондентів заявили, що щодня контактують з українцями, які працюють у Польщі, а ще 24% зустрічаються з ними кілька разів на тиждень. Лише 10% опитаних взагалі не мають таких контактів.
Це робить результат щодо українців-керівників особливо цікавим. Попри те, що українці є помітною частиною польського ринку праці та мільйони поляків мають із ними регулярні контакти, готовність приймати українця саме у ролі начальника знизилася сильніше, ніж готовність до будь-якої іншої з досліджуваних ролей.
CBOS пов’язує загальну зміну показників зі зростанням соціальної дистанції щодо українців та поширенням антиукраїнських настроїв у Польщі. Водночас автори дослідження підкреслюють, що загальний рівень дистанції залишається відносно невисоким, оскільки в кожній із досліджуваних ситуацій українців готова прийняти більшість опитаних.
Опитування CBOS проводилося з 2 до 12 липня 2026 року серед 938 повнолітніх жителів Польщі. Дослідники використовували змішану методику, яка включала особисті інтерв’ю, телефонні опитування та онлайн-анкетування.
Таким чином, результати не свідчать про те, що поляки загалом відкидають українців у професійному середовищі. Навпаки, українця як колегу готові прийняти 83% опитаних. Однак саме перехід від ролі колеги до ролі керівника виявився тією сферою, де за три роки відбулося найпомітніше зниження готовності поляків до такого сценарію.
Джерело
CBOS — «Kontakty Polaków z Ukraińcami i społeczny dystans wobec nich», № 87/2026
