Фінанси

Як відкрити ФОП в Польщі — інструкція

  • 31 Липня, 2026
  • 4 min read
  • 24 Views
Як відкрити ФОП в Польщі — інструкція

Українці, які живуть і працюють у Польщі, часто хочуть перейти від роботи «на когось» до власної діяльності — фрилансу, надання послуг, невеликого бізнесу. У польській системі для цього використовують форму, найближчу до українського ФОП. Ця стаття пояснює, як вона працює у 2026 році: хто має право її відкрити, які податки та внески доведеться платити, скільки це коштує щомісяця і на що варто звернути увагу ще до реєстрації. Дані наведено станом на 2026 рік за офіційними польськими джерелами. Це загальний практичний огляд, а не індивідуальна податкова чи юридична консультація — конкретна ситуація завжди залежить від статусу перебування, виду діяльності, доходу та витрат.

Що таке ФОП у Польщі і що таке JDG

У Польщі немає форми, яка називалася б буквально «ФОП». Найближчим аналогом українського фізичної особи-підприємця є jednoosobowa działalność gospodarcza (JDG) — «одноосібна господарська діяльність». Саме цей термін використовується в польських державних реєстрах, сервісах і документах, тому далі в статті йтиметься про JDG. Коли українці кажуть «відкрити ФОП у Польщі», технічно вони мають на увазі реєстрацію JDG.

JDG — це підприємницька діяльність, яку веде одна фізична особа під власним іменем. Власником, керівником і особою, яка відповідає за діяльність, є сам підприємець. Це означає, що за зобов’язаннями бізнесу (борги, податки, внески) підприємець відповідає всім своїм майном — між «майном фірми» та «особистим майном» немає юридичної межі. Це ключова відмінність JDG від товариства.

Найпоширеніша альтернатива JDG — це spółka z o.o. (spółka z ograniczoną odpowiedzialnością, товариство з обмеженою відповідальністю), аналог української ТОВ. Spółka z o.o. — це окрема юридична особа. Вона сама відповідає за своїми зобов’язаннями, а відповідальність власників за загальним правилом обмежена внеском у капітал. Spółka з o.o. складніша й дорожча в утриманні: обов’язкова повна бухгалтерія, окреме оподаткування прибутку компанії (CIT) та виплат власникам. JDG натомість простіша: реєстрація безкоштовна й швидка, облік у більшості випадків спрощений.

JDG може бути зручним варіантом для тих, хто працює самостійно й надає послуги: фрилансерів, спеціалістів IT, перекладачів, консультантів, майстрів, фотографів, маркетологів. Це не універсально «краща» форма — для когось доречнішим буде трудовий договір або spółka z o.o. Вибір залежить від масштабу діяльності, ризиків і планів.

Хто може відкрити JDG у Польщі

Право на ведення JDG залежить не від громадянства як такого, а від підстави легального перебування в Польщі. Це особливо важливо для іноземців.

Громадяни Польщі відкривають JDG без обмежень, пов’язаних зі статусом.

Громадяни ЄС (а також ЄЕЗ і Швейцарії) можуть вести JDG на таких самих умовах, як польські громадяни.

Громадяни України — тут ситуація у 2026 році суттєво змінилася, і узагальнювати «всі українці можуть» не можна. З 5 березня 2026 року набув чинності закон від 23 січня 2026 року, який згортає частину спеціальних рішень воєнного часу. Ключова зміна: право відкривати й вести JDG після 5 березня 2026 року мають насамперед українці — бенефіціари тимчасового захисту, тобто ті, хто має PESEL зі статусом UKR. Раніше таке право мали всі легально перебуваючі українці з номером PESEL — тепер саме статус перебування став вирішальним критерієм.

Українці з тимчасовим захистом (PESEL UKR). Якщо ви маєте PESEL зі статусом UKR і законно перебуваєте в Польщі як бенефіціар тимчасового захисту, то, як правило, можете зареєструвати JDG на умовах, наближених до польських громадян. Легальність перебування бенефіціарів тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Для цієї групи в реєстрі передбачено окрему процедуру з відповідною заявою про наявність PESEL UKR і статусу бенефіціара тимчасового захисту.

Іноземці з іншими підставами легального перебування. Українці, які не мають статусу UKR, а також громадяни інших країн можуть відкрити JDG, якщо мають один із «сильних» титулів перебування, серед яких: дозвіл на постійне проживання (zezwolenie na pobyt stały), статус довгострокового резидента ЄС, дозвіл на тимчасове проживання (zezwolenie na pobyt czasowy), виданий, зокрема, у зв’язку з роботою, веденням підприємницької діяльності, науковими дослідженнями чи проживанням із членом сім’ї-іноземцем. Не кожна підстава перебування дає це право — наприклад, короткостроковий легальний в’їзд сам по собі його не гарантує.

Права набуті. JDG, зареєстрована українцем до 5 березня 2026 року, може вестися далі після цієї дати за умови збереження легального перебування. Тобто ті, хто відкрив діяльність раніше за старими правилами, не втрачають її автоматично.

Окремо варто знати: spółka z o.o. доступна практично будь-якому іноземцю незалежно від статусу перебування. Тому для тих, кому JDG недоступна за статусом, товариство може бути альтернативою.

Оскільки навіть невеликі відмінності у статусі перебування впливають на право реєструвати діяльність, перед подачею заяви варто перевірити свою конкретну ситуацію — на офіційному сервісі biznes.gov.pl або у відповідному воєводському управлінні (urząd wojewódzki).

Що потрібно для відкриття діяльності

Для реєстрації JDG підприємцю потрібні певні дані та документи. Частину номерів система присвоює автоматично під час реєстрації, іншу потрібно мати заздалегідь.

PESEL — універсальний ідентифікаційний номер фізичної особи в Польщі. Для українців із тимчасовим захистом це PESEL зі статусом UKR. Без відповідного PESEL реєстрація JDG онлайн для іноземця, як правило, неможлива.

Документ, що посвідчує особу — закордонний паспорт, а для осіб зі статусом UKR також відповідні документи, що підтверджують статус.

Адреса. Під час реєстрації вказують кілька адрес: адресу для доставки кореспонденції, адресу здійснення діяльності (може збігатися з домашньою або бути «мобільною», якщо діяльність не прив’язана до постійного місця), а також, за потреби, адресу зберігання документації. Важливо: meldunek (реєстрація місця проживання) не є універсальною обов’язковою умовою для відкриття JDG. Достатньо мати правовий титул на адресу, яку ви вказуєте (наприклад, договір оренди), і не завжди потрібно бути там формально прописаним.

Рахунок у банку. Формально для старту JDG окремий бізнес-рахунок не є абсолютною вимогою — можна користуватися особистим рахунком, якщо ви його єдиний власник. Проте на практиці окремий рахунок для діяльності зручніший і в певних ситуаціях фактично необхідний (докладніше — у розділі про банківський рахунок).

NIP (Numer Identyfikacji Podatkowej) — податковий ідентифікаційний номер підприємця. Якщо ви ще його не маєте, він присвоюється автоматично під час реєстрації JDG. Якщо NIP у вас уже є (наприклад, отримували раніше), використовується наявний.

REGON — статистичний номер підприємства в реєстрі GUS (Головного статистичного управління). Він також присвоюється автоматично під час реєстрації.

Отже, окремо заздалегідь потрібно подбати насамперед про PESEL, документ особи та адресу. NIP і REGON підприємець отримує в процесі самої реєстрації — окремо їх оформлювати не треба.

Як зареєструвати JDG через CEIDG

JDG реєструють у CEIDG (Centralna Ewidencja i Informacja o Działalności Gospodarczej) — центральному реєстрі підприємців. Реєстрація через CEIDG безкоштовна. Основна заява називається CEIDG-1. Подати її можна онлайн (через biznes.gov.pl, з підписом за допомогою profil zaufany, e-dowód або банківської автентифікації) або особисто в urząd gminy/miasta (управлінні гміни чи міста).

КРОК 1 — підготовка даних. Зберіть PESEL, дані документа особи, адреси діяльності та кореспонденції, визначтеся з видами діяльності, формою оподаткування та датою старту. Українцям зі статусом UKR слід переконатися, що вони обирають процедуру, передбачену для бенефіціарів тимчасового захисту.

КРОК 2 — вибір назви. Назва JDG обов’язково має містити ім’я та прізвище підприємця (наприклад, «Ivan Petrenko»). До нього можна додати описову частину («Ivan Petrenko IT Services»). Повністю вигадану назву без імені використати не можна.

КРОК 3 — визначення адрес. У заяві вказують адресу здійснення діяльності та адресу для доставки кореспонденції. Якщо діяльність не прив’язана до фіксованого місця (наприклад, робота з ноутбуком у різних місцях), це можна відобразити у відповідних полях.

КРОК 4 — вибір кодів PKD. Оберіть коди видів діяльності (докладніше — у наступному розділі). Один код позначається як переважний (przeważający), решта — додаткові.

КРОК 5 — вибір форми оподаткування. У заяві зазначають форму оподаткування: skala podatkowa, podatek liniowy або ryczałt (див. окремий розділ).

КРОК 6 — питання щодо ZUS. Реєстрація в CEIDG автоматично передає дані до ZUS (Управління соціального страхування), але підприємець ще повинен окремо зареєструватися на страхування, подавши до ZUS відповідний формуляр (ZUS ZUA — з повним соціальним страхуванням, або ZUS ZZA — лише медичний внесок, наприклад під час ulga na start) протягом 7 днів від початку діяльності. На цьому етапі визначаються, чи скористатися пільгами (ulga na start, преференційні внески).

КРОК 7 — подання заяви CEIDG-1. Заповнену заяву подають онлайн або особисто. Онлайн-заява потребує електронного підпису одним із доступних способів.

КРОК 8 — отримання підтвердження реєстрації. Після подання запис з’являється в загальнодоступному реєстрі CEIDG. Реєстрація за загальним правилом набуває чинності з дня, зазначеного у заяві (не раніше дня подання). Разом із цим присвоюються NIP і REGON, якщо їх не було.

КРОК 9 — наступні формальності. Реєстрація в ZUS (крок 6), рішення щодо VAT (за потреби — подання VAT-R), відкриття банківського рахунку, налаштування обліку та шаблону фактури. Ці кроки виконують після появи запису в CEIDG.

Як вибрати PKD

PKD (Polska Klasyfikacja Działalności) — це польська класифікація видів економічної діяльності. Кожному виду присвоєно код, який ви вказуєте в заяві CEIDG-1. PKD описує профіль вашої фірми для реєстрів і статистики.

Правильно визначити коди важливо з кількох причин. По-перше, вони мають відповідати тому, чим ви реально займаєтеся. По-друге, вид діяльності опосередковано пов’язаний зі ставкою податку при ryczałt — хоча остаточно ставку визначає не сам код PKD, а фактичний характер послуги та її класифікація за PKWiU (класифікацією товарів і послуг). По-третє, деякі види діяльності потребують дозволів чи концесій.

Важлива зміна: з 1 січня 2025 року діє нова класифікація PKD 2025 (а з 2026 року в статистиці, обліку та реєстрах застосовується PKWiU 2025). Один старий код PKD 2007 може мати кілька відповідників у новій класифікації, тому коди варто підбирати уважно, орієнтуючись на реальний профіль. Наприклад, старий код IT-послуг 62.02 було розділено на нові підкатегорії 62.20.A та 62.20.B.

Кілька практичних орієнтирів (конкретний код завжди варто звірити в актуальному пошуковику PKD на biznes.gov.pl):

  • Перекладач — діяльність із письмового та усного перекладу (клас 74.30).
  • Програміст — діяльність, пов’язана з програмним забезпеченням (клас 62.01); суміжні коди — 62.20 (консультації та управління в IT).
  • Маркетолог — рекламна діяльність та дослідження ринку (класи 73.11, 73.20).
  • Фотограф — фотографічна діяльність (клас 74.20).
  • Будівельник — залежно від спеціалізації, коди з розділів 41–43 (будівництво будівель, спеціалізовані будівельні роботи).
  • Консультант — консультування з питань бізнесу та управління (клас 70.22).
  • Інтернет-магазин — роздрібна торгівля через інтернет (клас 47.91).
  • Кур’єр — діяльність кур’єрська й поштова (клас 53.20).
  • Перукар — перукарські та косметичні послуги (клас 96.02).
  • Бухгалтер — діяльність у сфері бухгалтерського обліку (клас 69.20).

Можна вказати кілька кодів одразу — і переважний, і додаткові. Це не зобов’язує вести всі ці види діяльності, але дає гнучкість. Оскільки нова класифікація ще «обростає» роз’ясненнями, точні коди й підкатегорії варто перевіряти в офіційному сервісі перед подачею заяви.

Яку форму оподаткування вибрати

Це один із найважливіших виборів під час відкриття JDG, бо він визначає, скільки податку ви платитимете. У 2026 році доступні три основні форми: skala podatkowa (податкова шкала), podatek liniowy (лінійний податок) і ryczałt (паушальний податок з обліковуваного доходу). Немає форми, яка була б вигідною абсолютно всім — оптимальний варіант залежить від доходу, витрат і виду діяльності.

Skala podatkowa (податкова шкала)

Податок нараховується на dochód (дохід за вирахуванням витрат) за прогресивною шкалою. У 2026 році діють ставки 12% до порогу 120 000 zł річного доходу і 32% від суми перевищення. Є kwota wolna (неоподатковувана сума) — 30 000 zł на рік: фактично від доходу до цієї межі податок не сплачується (через kwota zmniejszająca podatek — суму, що зменшує податок, 3 600 zł). При дуже високих доходах (понад 1 000 000 zł на рік) додається danina solidarnościowa (солідарний внесок) 4% від перевищення.

Витрати тут враховуються — податок платиться з різниці між доходом і витратами. Skala може бути вигідною для тих, хто має невеликий або середній дохід, значні витрати, користується податковими пільгами або хоче спільно розраховуватися з подружжям. Медичний внесок при skala — 9% від доходу.

Podatek liniowy (лінійний податок)

Єдина ставка 19% незалежно від розміру доходу. Немає kwota wolna і немає прогресії. Витрати враховуються (податок з різниці «дохід мінус витрати»). Медичний внесок — 4,9% від доходу, з можливістю відрахування сплаченого внеску до річного ліміту (у 2026 році ліміт відрахування підвищено до 14 100 zł).

Лінійний податок зазвичай стає цікавим при високих доходах, коли ставка 32% у skali вже «кусає», а податкові пільги та спільне оподаткування з подружжям не використовуються. При помірних доходах skala з kwota wolna часто виявляється вигіднішою.

Ryczałt od przychodów ewidencjonowanych (паушальний податок)

Податок платиться з przychód (виручки, доходу до вирахування витрат) — витрати не враховуються взагалі. Ставка залежить від виду діяльності. Основні ставки у 2026 році: 17%, 15%, 14%, 12%, 10%, 8,5%, 5,5%, 3%, 2% (а також 12,5% для деяких видів понад певний ліміт).

Орієнтовні ставки за видами діяльності (остаточно визначає класифікація PKWiU конкретної послуги, а не назва професії):

  • 17% — вільні професії (адвокати, нотаріуси, податкові радники, присяжні перекладачі, бухгалтери-аудитори тощо), а з 2026 року — також послуги для пов’язаних осіб.
  • 15% — багато нематеріальних послуг: реклама, посередництво, дослідження ринку, фотографічні послуги, консультування з управління, юридичні та бухгалтерські послуги (крім вільних професій).
  • 14% — послуги у сфері охорони здоров’я, архітектурні та інженерні послуги, спеціалізоване проєктування.
  • 12% — послуги, пов’язані з програмним забезпеченням, IT-консультування, управління мережами та системами (типова ставка для програмістів).
  • 8,5% — загальна ставка для послуг, для яких закон не передбачає іншої ставки; сюди часто потрапляють, наприклад, перукарські послуги, а також частина IT-послуг, не пов’язаних безпосередньо з програмуванням (наприклад, певні види технічної підтримки чи тестування — тут кваліфікація може бути спірною).
  • 5,5% — будівельні роботи, виробнича діяльність.
  • 3% — торгівля, гастрономія.

Для IT показовий приклад: сам код PKD не вирішує ставку — програмування зазвичай оподатковується за 12%, тоді як деякі суміжні IT-послуги можуть підпадати під 8,5%. Різні види послуг можна оподатковувати різними ставками, але тоді доходи потрібно розділяти в обліку.

Ryczałt зазвичай цікавий тим, у кого мало витрат і відносно стабільний дохід. Головний ліміт: право на ryczałt мають підприємці з річним доходом до 8 517 200 zł (еквівалент 2 млн євро) у 2026 році.

Зміна форми та обмеження

Форму оподаткування можна змінювати — за загальним правилом до 20 лютого податкового року (або перед початком діяльності при реєстрації). У середині року змінити форму не можна, за винятком ситуації перевищення ліміту ryczałt. Деякі види діяльності виключені з ryczałt або з лінійного податку. Для частини послуг, які надаються колишньому або поточному роботодавцю, діють спеціальні обмеження та ставки.

Практичний висновок: перш ніж обирати форму, варто зробити розрахунок під свій очікуваний дохід, витрати й вид діяльності — і не покладатися на загальні поради «бери ryczałt» чи «бери лінійний».

ZUS: які внески платить підприємець

Важливо не плутати податок із внесками ZUS — це два окремі обов’язкові платежі. ZUS — це внески на соціальне та медичне страхування, а не податок на дохід.

Внески ZUS поділяються на дві великі частини.

Składki społeczne (соціальні внески) — це набір внесків:

  • emerytalna (пенсійний, 19,52% бази),
  • rentowa (на страхування від непрацездатності, 8%),
  • chorobowa (на випадок хвороби, 2,45% — добровільний; дає право на лікарняні),
  • wypadkowa (від нещасних випадків, близько 1,67%),
  • Fundusz Pracy / Fundusz Solidarnościowy (Фонд праці та Солідарний фонд, 2,45% — застосовується не завжди, наприклад не нараховується під час преференційних внесків).

Składka zdrowotna (медичний внесок) — окрема від соціальних внесків. Її розмір залежить від форми оподаткування і не покривається пільгою ulga na start.

У 2026 році мінімальна база розрахунку соціальних внесків для «повного ZUS» становить 5 652 zł (60% від прогнозованої середньої зарплати 9 420 zł). Далі — актуальні на 2026 рік суми для кожного етапу.

Ulga na start (пільга на старт)

Перші 6 повних місяців діяльності підприємець звільнений від соціальних внесків — платить лише медичний внесок. Скористатися можуть ті, хто відкриває діяльність уперше або повертається до неї після щонайменше 60 місяців перерви і не надає послуги колишньому роботодавцю, для якого виконував ту саму роботу як працівник у поточному чи попередньому році. Важливо: під час ulga na start немає соціальних внесків, а отже — немає права на лікарняні, декретні та подібні виплати з діяльності. Медичний внесок сплачується від першого дня.

Preferencyjne składki (преференційні внески)

Після ulga na start (або замість неї) наступні 24 місяці можна платити знижені соціальні внески, розраховані від бази 30% мінімальної зарплати (у 2026 році — 1 441,80 zł). У 2026 році це:

  • 456,18 zł на місяць із добровільним лікарняним внеском,
  • 420,86 zł на місяць без лікарняного внеску.

Плюс медичний внесок окремо. Пільга стосується лише соціальних внесків — медичний платиться на загальних засадах.

Mały ZUS Plus

Після завершення преференційних внесків підприємець із невеликими доходами може перейти на Mały ZUS Plus — внески, розраховані від половини середньомісячного доходу за попередній рік. Умова: дохід за попередній рік не перевищив 120 000 zł і немає підстав для виключення. Скористатися можна максимум 36 місяців протягом кожного 60-місячного періоду.

Стандартні внески («duży ZUS»)

Коли пільги вичерпано (або права на них немає), підприємець платить повні соціальні внески. У 2026 році це 1 926,76 zł на місяць (соціальні внески разом із лікарняним і Фондом праці), плюс медичний внесок.

Складка zdrowotna у 2026 році (медичний внесок)

Розмір медичного внеску залежить від форми оподаткування:

  • Skala podatkowa — 9% доходу, але не менше мінімальної суми 432,54 zł на місяць.
  • Podatek liniowy — 4,9% доходу, не менше 432,54 zł, з можливістю відрахування до ліміту.
  • Ryczałt — фіксований внесок за трьома порогами річного доходу: до 60 000 zł — 498,35 zł; від 60 000 до 300 000 zł — 830,58 zł; понад 300 000 zł — 1 495,04 zł на місяць.

Медичний внесок сплачується завжди, навіть під час ulga na start, і його не можна уникнути через пільги ZUS.

Скільки коштує ведення JDG

Розгляньмо умовний приклад: підприємець має 10 000 zł доходу на місяць. Одразу важливо: це не чистий прибуток. Щоб зрозуміти, скільки залишиться «на руки», треба розрізняти кілька понять:

  • przychód — виручка, усе, що надійшло від клієнтів (у прикладі — 10 000 zł);
  • koszty — витрати, пов’язані з діяльністю (оренда, обладнання, програми, послуги тощо);
  • dochód — дохід = przychód мінус koszty (база для skala та лінійного податку);
  • podatek — податок на дохід (розмір залежить від форми оподаткування);
  • ZUS — соціальні внески;
  • składka zdrowotna — медичний внесок.

Скільки залишиться, сильно залежить від форми оподаткування, витрат, виду діяльності та пільг. Кілька спрощених сценаріїв для доходу 10 000 zł/міс без урахування витрат і на етапі, коли пільги вже не діють (повний ZUS):

  • На ryczałt 12% (наприклад, програміст): податок ≈ 1 200 zł з виручки, соціальні внески ≈ 1 927 zł, медичний внесок 830,58 zł (при доході в межах 60 000–300 000 zł на рік). Разом обов’язкових платежів приблизно 3 900–4 000 zł, залишається орієнтовно близько 6 000 zł.
  • На skala podatkowa з невеликими витратами: картина інша, бо податок рахується з доходу після вирахування витрат, а медичний внесок — 9% доходу. При помірному доході skala з kwota wolna часто виявляється сприятливою.
  • На етапі ulga na start або преференційних внесків обов’язкові платежі суттєво нижчі, бо соціальні внески або відсутні, або знижені — тоді «на руки» залишається більше.

Ці цифри — лише ілюстрація логіки, а не універсальний розрахунок. Реальний результат для конкретної людини залежить від форми оподаткування, фактичних витрат, ставки ryczałt для її послуг, наявних пільг ZUS та інших чинників. Точний розрахунок варто зробити під власну ситуацію — самостійно в калькуляторах або з бухгалтером.

VAT: коли потрібно реєструватися

VAT (podatek od towarów i usług) — податок на додану вартість. За загальним правилом невеликі підприємці можуть скористатися zwolnienie podmiotowe (суб’єктне звільнення від VAT), поки їхня річна виручка не перевищує встановленого ліміту.

У 2026 році ліміт звільнення від VAT підвищено з 200 000 zł до 240 000 zł виручки на рік (без VAT). Якщо ви стартуєте в середині року, ліміт рахується пропорційно до кількості днів до кінця року. Після перевищення ліміту реєстрація платником VAT стає обов’язковою.

Реєстрація здійснюється поданням формуляра VAT-R до податкової. Підприємець, зареєстрований як активний платник VAT, розмовно називається VAT-owiec. Він додає VAT до своїх фактур, але водночас може віднімати VAT зі своїх закупівель.

Чи вигідно бути платником VAT — залежить від ситуації. Якщо ви працюєте переважно з бізнес-клієнтами (які самі є платниками VAT) і маєте значні закупівлі з VAT, статус VAT-owca може бути вигідним. Якщо ж клієнти — фізичні особи без права на віднімання VAT, звільнення часто зручніше. Крім того, для деяких видів послуг реєстрація VAT є обов’язковою незалежно від обороту (наприклад, певні консультаційні та юридичні послуги), а правила залежать від характеру послуг і операцій, зокрема транскордонних. Це варто перевірити для своєї діяльності окремо.

Фактури та бухгалтерський облік

JDG документує продажі за допомогою фактур. Основні документи:

  • faktura — базовий документ продажу;
  • faktura VAT — фактура, яку виставляє активний платник VAT, із зазначеними ставкою та сумою VAT;
  • rachunek — простіший рахунок, який історично застосовували неплатники VAT; сьогодні неплатники VAT здебільшого теж виставляють фактуру (без VAT), тому rachunek трапляється рідше.

Фактура має містити, зокрема: дату виставлення й номер, дані продавця та покупця (назви, адреси, NIP), назву товару чи послуги, кількість, ціну, суму до сплати, а для платників VAT — ставку та суму VAT. Точний набір реквізитів залежить від того, чи є ви платником VAT.

Чи потрібен бухгалтер

Користуватися бухгалтером не обов’язково — закон не вимагає, щоб JDG вела професійна бухгалтерія (на відміну від spółka z o.o.). Багато підприємців, особливо на ryczałt чи з простим обліком, ведуть справи самостійно за допомогою онлайн-програм.

Biuro rachunkowe — це бухгалтерська фірма, якій можна передати ведення обліку, розрахунок податків і внесків, подання декларацій та звітів. Це знімає навантаження й ризик помилок, особливо коли з’являється VAT, кілька ставок ryczałt чи наймані працівники.

Орієнтовна вартість бухгалтерського супроводу для простої JDG на польському ринку — приблизно від кількох сотень злотих на місяць, залежно від обсягу операцій, наявності VAT і кількості документів. Це ринкові орієнтири, а не офіційні тарифи — конкретна ціна залежить від фірми та обсягу роботи.

Ризики самостійного обліку: неправильно обрана ставка ryczałt, пропуск строків сплати податків чи внесків, помилки у VAT, некоректне документування витрат. Помилки можуть призвести до донарахувань і пені, тому навіть при самостійному веденні варто хоча б спочатку проконсультуватися зі спеціалістом.

JDG і робота на B2B

B2B («business to business») означає, що ви співпрацюєте з компанією не як найманий працівник, а як окремий підприємець (ваша JDG виставляє фірмі фактури за послуги). Це поширена модель, зокрема в IT.

Порівняння трьох поширених форм співпраці:

Форма співпраці Хто платить внески Податки Відпустка Стабільність Відповідальність
Umowa o pracę (трудовий договір) Роботодавець (утримує із зарплати) Утримує роботодавець Оплачувана, гарантована законом Найвища; захист від звільнення Обмежена, за працівника багато що бере роботодавець
Umowa zlecenie (договір доручення) Зазвичай замовник (з деякими винятками) Зазвичай утримує замовник Немає гарантованої Середня; легше розірвати Середня
B2B / JDG Підприємець сам (ZUS, податки) Підприємець розраховує сам Немає оплачуваної; «відпустка» = місяці без доходу Залежить від контракту; менше захисту Повна; підприємець відповідає сам

B2B не завжди вигідніший за трудовий договір. Вища «ставка на руки» в B2B часто компенсує відсутність оплачуваної відпустки, лікарняних, захисту від звільнення та необхідність самому платити ZUS і податки. Це вибір із компромісами, а не автоматично краще рішення.

Окремо: якщо ви надаєте послуги на B2B колишньому чи поточному роботодавцю, а раніше виконували ту саму роботу за трудовим договором, це може позбавити права на деякі пільги ZUS та вплинути на ставку податку. Такі ситуації варто перевіряти окремо.

Чи можна одночасно працювати за umowa o pracę

Так, можна одночасно працювати за трудовим договором (umowa o pracę) і вести JDG. Це поширена ситуація.

Ключове тут — вплив на ZUS. Якщо з трудового договору ви отримуєте щонайменше мінімальну зарплату (у 2026 році — 4 806 zł брутто), то з JDG за загальним правилом ви платите лише медичний внесок, а соціальні внески з діяльності стають добровільними. Це помітно знижує обов’язкові платежі з JDG. Якщо ж зарплата з трудового договору нижча за мінімальну, правила інші.

Крім того, надання послуг у межах JDG тому самому роботодавцю, з яким у вас трудовий договір, може мати податкові наслідки (зокрема виключати деякі пільги). Оскільки деталі залежать від конкретної конфігурації, їх варто перевірити під свою ситуацію.

Робота з клієнтами з Польщі та інших країн

Податкові та VAT-правила можуть відрізнятися залежно від того, де перебуває клієнт і який характер має послуга.

Клієнти з Польщі. Стандартна ситуація: виставляєте фактуру польському клієнту, застосовуєте польські правила VAT (якщо ви платник VAT — з польською ставкою; якщо звільнені — без VAT).

Клієнти з України. Це клієнти поза ЄС. Для послуг для бізнесу з-за меж ЄС часто застосовується правило, за яким місцем оподаткування VAT є країна замовника, а польська фактура виставляється без польського VAT — але це залежить від виду послуги та статусу клієнта. Дохід усе одно оподатковується польським податком на дохід.

Клієнти з ЄС. Для послуг між підприємцями в межах ЄС часто діє механізм reverse charge (перенесення обов’язку розрахунку VAT на покупця), а надавач послуги може потребувати реєстрації VAT-UE та подання відповідних звітів. Для послуг фізособам із ЄС правила інші.

Клієнти поза ЄС (крім України) — логіка близька до роботи з українськими клієнтами: місце оподаткування VAT і потреба у формальностях залежать від виду послуги та статусу клієнта.

Оскільки транскордонний VAT — одна з найскладніших тем, для регулярної роботи з іноземними клієнтами варто заздалегідь з’ясувати правила для конкретного виду послуг, а часто й зареєструватися до VAT-UE.

Як призупинити або закрити JDG

JDG не обов’язково вести безперервно — її можна тимчасово призупинити або закрити зовсім.

Zawieszenie działalności (призупинення). Діяльність можна призупинити, якщо ви не наймаєте працівників. Під час призупинення підприємець за загальним правилом не платить соціальні внески ZUS і не сплачує авансів з податку, бо не отримує доходу від діяльності. Це зручний спосіб пережити період невизначеності чи паузи без закриття фірми. Заяву про призупинення подають через CEIDG безкоштовно.

Wznowienie (відновлення). Призупинену діяльність можна відновити в будь-який момент, подавши відповідну заяву до CEIDG. Після відновлення знову виникають зобов’язання щодо ZUS і податків.

Zakończenie działalności (закриття). Повне закриття оформлюють заявою про викреслення з CEIDG. Після цього потрібно виконати фінальні формальності: знятися з обліку в ZUS, розрахуватися за податками (зокрема закрити питання VAT, якщо ви були платником), скласти при потребі підсумкові документи.

Для українців зі статусом UKR окремо важливо пам’ятати про зв’язок діяльності з легальністю перебування: якщо ситуація з перебуванням стає невизначеною, призупинення діяльності може бути способом уникнути витрат і ризиків, поки статус не проясниться.

Найпоширеніші помилки

Практичний список типових помилок, яких припускаються ті, хто відкриває JDG:

  • Вибір форми оподаткування без розрахунку — «на око», без порівняння skala, лінійного та ryczałt під власний дохід і витрати.
  • Неправильний PKD — код не відповідає реальній діяльності або не враховує нову класифікацію 2025 року.
  • Плутанина між доходом і прибутком — сприйняття всієї виручки як «зарплати», без урахування податків і внесків.
  • Ігнорування ZUS — недооцінка того, що після пільг внески суттєво зростають, і неврахування медичного внеску, який платиться завжди.
  • Неврахування VAT — пропуск моменту перевищення ліміту або нерозуміння, що для деяких послуг VAT обов’язковий одразу.
  • Змішування особистих і бізнесових фінансів — усе на одному рахунку, що ускладнює облік і контроль.
  • Відсутність документів на витрати — без фактур на витрати їх не можна врахувати при skala чи лінійному податку.
  • Пропуск податкових строків — несплата авансів і внесків вчасно призводить до пені.
  • Робота без договору — усні домовленості з клієнтами без письмових умов.
  • Неправильне розуміння B2B — сприйняття B2B як «тієї ж роботи, тільки з більшою ставкою», без урахування втрати відпустки, лікарняних і захисту.
  • Використання неперевірених онлайн-сервісів — покладання на сумнівні посередницькі сайти замість офіційних сервісів (biznes.gov.pl, podatki.gov.pl, zus.pl).

Кому варто відкривати JDG

JDG може підходити людям, які працюють самостійно й надають послуги, зокрема:

  • фрилансерам,
  • перекладачам,
  • IT-фахівцям,
  • консультантам,
  • майстрам і ремісникам,
  • будівельникам,
  • маркетологам,
  • фотографам,
  • онлайн-підприємцям,
  • іншим самозайнятим спеціалістам.

Спільна риса цих ситуацій — відносно проста діяльність без потреби в складній корпоративній структурі, можливість самостійно контролювати доходи й витрати, а часто — робота з кількома клієнтами замість одного роботодавця.

Коли JDG може бути невигідним

JDG не є автоматично кращою альтернативою трудовому договору. Є ситуації, коли вона радше створює навантаження, ніж переваги:

  • Нестабільний дохід — у місяці без замовлень доходу немає, а частина обов’язкових платежів (насамперед медичний внесок, а після пільг — і соціальні внески) нікуди не зникає.
  • Високі постійні внески — після завершення ulga na start і преференційних внесків повний ZUS плюс медичний внесок стають відчутним фіксованим витратами.
  • Бухгалтерські витрати — супровід biuro rachunkowe додає щомісячний кошт.
  • Податкові зобов’язання — потрібно самому стежити за авансами, деклараціями, VAT.
  • Відсутність гарантованої оплачуваної відпустки — «відпустка» означає місяць без доходу.
  • Підприємницький ризик — немає захисту від звільнення, гарантованих виплат на випадок хвороби (якщо не сплачується добровільний лікарняний внесок), стабільності трудового договору.
  • Відповідальність за зобов’язаннями — за борги JDG підприємець відповідає всім своїм майном.

Для людини зі стабільною роботою й одним роботодавцем трудовий договір нерідко дає більше захисту, ніж перехід на JDG заради вищої «ставки на руки».

Покроковий чекліст

  • ☐ перевірити право на ведення діяльності (статус перебування, PESEL UKR або інший титул)
  • ☐ отримати необхідні документи (PESEL, документ особи)
  • ☐ визначити вид діяльності
  • ☐ вибрати PKD (за актуальною класифікацією 2025)
  • ☐ порівняти форми оподаткування під свій дохід і витрати
  • ☐ розрахувати ZUS (з урахуванням пільг: ulga na start, преференційні внески)
  • ☐ підготувати адресу (правовий титул на приміщення)
  • ☐ подати CEIDG-1
  • ☐ перевірити присвоєння NIP і REGON
  • ☐ визначити питання VAT (звільнення чи реєстрація VAT-R)
  • ☐ зареєструватися в ZUS (ZUA або ZZA протягом 7 днів)
  • ☐ відкрити рахунок (за потреби — окремий бізнес-рахунок)
  • ☐ організувати бухгалтерський облік (самостійно чи через biuro rachunkowe)
  • ☐ підготувати шаблон фактури
  • ☐ встановити календар податкових платежів і внесків

Приклад для українця, який хоче працювати на B2B

Розгляньмо типовий сценарій. Українка живе у Вроцлаві, має право легально працювати в Польщі (наприклад, PESEL зі статусом UKR як бенефіціар тимчасового захисту), хоче працювати як перекладачка, дизайнерка або IT-фахівчиня і розраховує отримувати близько 10 000 zł на місяць за моделлю B2B.

Які питання така людина має вирішити ще до реєстрації JDG:

  • Статус перебування. Переконатися, що PESEL UKR і статус бенефіціара тимчасового захисту дають право відкрити JDG у 2026 році, і що дані PESEL актуальні (у 2026 році для частини українців діяли строки оновлення даних).
  • Вид діяльності та PKD. Визначити реальний профіль (переклад, дизайн, IT) і підібрати відповідні коди за класифікацією 2025 року.
  • Форма оподаткування. Порівняти варіанти: для IT/програмування типова ставка ryczałt — 12%, для перекладу чи дизайну ставки інші (наприклад, для дизайну може застосовуватися 14%, для частини послуг — 15% чи 8,5% — залежно від класифікації PKWiU). Це впливає на податок, тож розрахунок треба робити під конкретну послугу.
  • ZUS і пільги. На старті скористатися ulga na start (6 місяців без соціальних внесків, лише медичний), потім — преференційними внесками (24 місяці). Якщо паралельно є трудовий договір із зарплатою не нижче мінімальної, з JDG можна платити лише медичний внесок.
  • VAT. Оцінити, чи не буде перевищено ліміт 240 000 zł на рік, і чи не є її послуги такими, що потребують реєстрації VAT одразу; для роботи з клієнтами з ЄС або з-за меж ЄС (зокрема з України) — розібратися з транскордонним VAT і, можливо, VAT-UE.
  • Клієнти. Врахувати, що робота з польськими, українськими та європейськими клієнтами може підпадати під різні правила VAT.
  • Рахунок і облік. Відкрити рахунок (бажано окремий для діяльності), вирішити, вести облік самостійно чи через biuro rachunkowe, підготувати шаблон фактури.

Без повного набору даних (реальні витрати, точна класифікація послуги, наявність інших джерел доходу) неможливо коректно порахувати «чисту зарплату» — тому кінцеві цифри така людина має отримати з розрахунку під власну ситуацію, а не з узагальненого прикладу.

Відкриття JDG у Польщі у 2026 році — це передусім питання правильної послідовності рішень: перевірити право на діяльність за статусом перебування, підібрати коди PKD, свідомо обрати форму оподаткування під свій дохід і витрати, врахувати ZUS із його пільгами, вчасно розібратися з VAT і обліком. Сама реєстрація в CEIDG безкоштовна й нескладна, але вигідність і зручність JDG залежать від конкретної ситуації людини. Тому найважливіше — зробити розрахунок під себе й, за потреби, звіритися з офіційними джерелами (biznes.gov.pl, podatki.gov.pl, zus.pl) або з фахівцем ще до подання заяви.

About Author

Сергій Багряний

автор Workstaff.pl, який пише про практичні аспекти життя та роботи українців у Польщі. У його матеріалах — працевлаштування, документи та легалізація, фінанси, житло, транспорт, освіта й можливості для розвитку власної справи. Автор зосереджується на практичних порадах, інструкціях та поясненнях, які допомагають українцям краще орієнтуватися в польських реаліях.