Польща посилює правила протидії незаконному контенту в інтернеті: що означає DSA для користувачів, платформ і мови ненависті
Польща наближається до запровадження додаткових механізмів протидії незаконному контенту в інтернеті. 22 жовтня 2026 року Сейм завершив парламентський етап роботи над другою законодавчою ініціативою для впровадження європейського Акта про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA). Нові правила мають допомогти швидше реагувати на визначені категорії незаконних матеріалів, зокрема погрози, підбурювання до ненависті та контент, пов’язаний із певними злочинами проти дітей. Станом на 24 жовтня закон очікував на підпис президента, тому передбачені ним нові процедури ще не слід вважати такими, що набули чинності.
Що таке DSA і навіщо Польща змінює законодавство
DSA — це регламент Європейського Союзу, який встановлює спільні правила для цифрових платформ та інших посередників в інтернеті. Його мета — зробити онлайн-середовище безпечнішим і прозорішим, посилити відповідальність постачальників цифрових послуг та водночас захистити права користувачів.
Регламент передбачає механізми повідомлення про незаконний контент, вимоги до прозорості рішень платформ і можливість оскаржувати певні обмеження. Важливий принцип полягає в тому, що незаконність матеріалу визначається відповідно до застосовного законодавства, а не лише тому, що він комусь не подобається або викликає обурення.
У Польщі впровадження DSA відбувається через два законодавчі напрями. Перший створює національну систему нагляду за цифровими послугами та визначає відповідальні установи. Другий стосується процедури реагування на конкретні категорії незаконного контенту, зокрема можливості видання наказів про обмеження доступу до таких матеріалів.
Перший закон уже підписаний президентом і, за інформацією Управління електронних комунікацій Польщі (Urząd Komunikacji Elektronicznej, UKE), має набути чинності 6 листопада 2026 року. Другий станом на 24 жовтня перебував на наступному етапі законодавчої процедури після завершення парламентської роботи.
Які зміни передбачає друга DSA-устава
22 жовтня Сейм ухвалив поправки Сенату до законопроєкту, завершивши парламентський етап його розгляду. Документ передбачає національну процедуру видачі наказів про блокування доступу до визначених категорій незаконного контенту.
До роботи з такими справами планують залучити президента UKE, голову Національної ради з питань радіомовлення і телебачення (Krajowa Rada Radiofonii i Telewizji, KRRiT) та суди — відповідно до встановленої законом компетенції.
Серед категорій матеріалів, на які можуть поширюватися нові механізми, названо контент, пов’язаний із погрозами, певними формами підбурювання до ненависті, сексуальними злочинами проти дітей та іншими конкретно визначеними кримінальними правопорушеннями.
Окремі рішення щодо найбільш серйозних злочинів проти дітей можуть виконуватися негайно. Для інших передбачених законом випадків застосовуватимуться відповідні процесуальні правила.
Законопроєкт також встановлює механізми контролю за рішеннями. Це важливо, оскільки блокування матеріалу може зачіпати не лише інтереси особи, яка повідомила про порушення, а й права автора публікації та інших користувачів.
Що таке мова ненависті з погляду польського законодавства
Мова ненависті — одне з найбільш чутливих питань у дискусії про регулювання інтернету. У повсякденному вжитку цим поняттям можуть називати образи, принизливі висловлювання, агресивні коментарі або заклики до дискримінації. Однак юридичні наслідки залежать від конкретного змісту повідомлення та відповідних норм права.
У Польщі Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за визначені форми погроз, насильства та публічного розпалювання ненависті за ознаками, зазначеними в законі. Зокрема, стаття 256 стосується певних форм пропагування тоталітарних ідеологій і підбурювання до ненависті, а стаття 257 — публічної образи групи населення або особи чи порушення тілесної недоторканності з визначених законом мотивів.
Тому не кожен грубий, образливий або політично суперечливий коментар автоматично є незаконним. Для застосування правових обмежень необхідно встановити, чи відповідає конкретний матеріал ознакам правопорушення, передбаченого законом.
Це особливо важливо для інтернет-дискусій про національність, міграцію, релігію та суспільні конфлікти. Різка критика державної політики або міграційних правил не тотожна закликам до насильства чи іншому кримінально караному контенту. Водночас погрози конкретним людям або заклики до насильства не стають законними лише тому, що їх опублікували в соціальній мережі.
Як це вплине на користувачів інтернету
Для звичайних користувачів зміни мають значення у двох ситуаціях: коли вони стикаються з незаконним контентом і коли їхні власні публікації або облікові записи обмежують.
Чинний регламент DSA вже передбачає можливість повідомляти платформам про матеріали, які користувач вважає незаконними. Такі повідомлення мають подаватися через доступний електронний механізм. У разі обмеження контенту або облікового запису користувач може мати право отримати пояснення та скористатися процедурою оскарження, передбаченою DSA.
На практиці це означає, що користувач, який бачить погрози, заклики до насильства або інший можливий незаконний контент, може повідомити про нього платформу. Якщо платформа обмежує його власну публікацію, варто перевірити пояснення рішення та доступні способи подання скарги.
Водночас новий польський законопроєкт стосується конкретної державної процедури реагування на визначені законом категорії матеріалів. Він не означає, що будь-яка скарга автоматично призведе до блокування публікації.
Які обов’язки матимуть цифрові платформи
DSA покладає на платформи обов’язки, пов’язані з обробкою повідомлень про незаконний контент, поясненням певних рішень щодо модерації та доступом користувачів до процедур оскарження. Для великих онлайн-платформ є також додаткові вимоги щодо системних ризиків, прозорості та захисту користувачів.
Після набуття чинності другою польською уставою платформи й інші постачальники послуг, яких стосуватимуться відповідні накази, повинні будуть виконувати їх у межах установлених законом процедур.
Управління електронних комунікацій повідомило, що поправки Сенату передбачають скорочення строків передавання доказів у визначених провадженнях: для платформ — до 24 годин замість 14 днів, а для авторів контенту — до 24 годин замість двох днів. Ці строки стосуються передбачених законопроєктом процедур і не є універсальним правилом, за яким кожна платформа зобов’язана видаляти будь-який допис протягом доби.
Для цифрових сервісів це означатиме необхідність мати належні процедури реагування на офіційні запити та накази, зберігати відповідні докази й дотримуватися встановлених процесуальних строків.
Чи може закон обмежити свободу слова
Питання свободи слова є одним із центральних у дискусії про DSA. Ефективна протидія погрозам і незаконним закликам до насильства має поєднуватися із захистом законного висловлювання думок, політичної критики та суспільних дискусій.
Офіційні роз’яснення UKE наголошують, що під час модерації постачальники цифрових послуг повинні враховувати фундаментальні права користувачів, зокрема свободу вираження поглядів, недискримінацію та захист приватного життя. Рішення щодо контенту мають бути об’єктивними, пропорційними й недискримінаційними.
Передбачена законопроєктом процедура державного втручання стосується визначених законом категорій незаконного контенту. Можливість контролю рішень і передбачені процедури оскарження мають бути запобіжниками від необґрунтованих обмежень.
Водночас реальна ефективність цих гарантій залежатиме від того, як саме органи влади застосовуватимуть нові правила, наскільки зрозумілими будуть рішення та чи матимуть користувачі практичну можливість їх оскаржити.
Куди звертатися користувачам у Польщі
Якщо користувач стикається з потенційно незаконним контентом, першим кроком зазвичай є використання вбудованої функції повідомлення на відповідній платформі. До повідомлення корисно додати посилання на матеріал, дату його публікації та короткий опис проблеми.
Якщо йдеться про безпосередні погрози, переслідування або інші можливі злочини, користувач може звернутися до поліції чи прокуратури. У випадку безпосередньої небезпеки слід телефонувати за номером екстреної допомоги 112.
Питання, пов’язані з дотриманням DSA, належать до системи нагляду за цифровими послугами. UKE виконує функції польського координатора з цифрових послуг у межах своєї компетенції. Однак регламент розподіляє повноваження між національними органами та Європейською комісією, тому не кожна платформа, доступна в Польщі, автоматично перебуває під безпосереднім наглядом UKE.
Користувачам, чиї дописи або облікові записи обмежили, варто зберегти повідомлення платформи, ознайомитися з поясненням рішення та скористатися доступним механізмом оскарження.
Що буде далі
Станом на 24 жовтня 2026 року друга польська устава для впровадження DSA завершила парламентський етап і очікувала на підпис президента. Тому її нові процедури блокування контенту не слід подавати як такі, що вже повністю набули чинності.
Наступний етап — рішення президента та, у разі підписання, оприлюднення закону й набуття ним чинності відповідно до визначених строків. Після цього стане зрозуміліше, як саме нові повноваження застосовуватимуться на практиці.
Для користувачів головний висновок полягає в тому, що DSA не встановлює загальної заборони на неприємні чи суперечливі висловлювання. Він формує правила для реагування на незаконний контент і передбачає гарантії прозорості та оскарження. Для платформ це означає більшу процесуальну відповідальність, а для державних органів — необхідність застосовувати нові повноваження в межах закону.
